10 клас

10 клас

Завдання на період з 28.01 по 01.02.2019

1. Чекаю на електронні листи.
2. Нагадування про тест по темі, який треба скласти з варіантами відповідей.
3. Впр. 5 б, с.127-128(письмово)
4. Впр.6 с.128 (чит, перекл)
5. Впр.1, с.130 (чит, перекл.)
6. Впр.2,3 с.130-131(письм.)
7. Впр.5, с.132 (скласти діалог, вивчити в парах/)
8. Впр.8 с.134-135 ( чит., перекл.)
9. Підгодуватися до контрольної роботи з теми. Повторити: слова з теми, фразові дієслова.

_________________________________________________________________________________

Вживання префіксів il-, ir-, im-, in-, un-, dis-, mis-, non-

Il — вживається зі словами, що починаються з приголосної l: Logical — il logical (логічний — нелогічний); legible — il legible (розбірливий про почерк — нерозбірливий). 

1.     Ir — вживається зі словами, що починаються з приголосної r: Responsible — ir responsible(відповідальний — безвідповідальний); replaceable — ir replaceable (замінний — незамінний). 

2.     Im — як правило вживається перед прикметниками, що починаються з приголосної р: Polite — im polite(важливий — нечемний); personal — im personal(особистий — безособовий). 

3.     In — найчастіше вживається:

·         Перед поєднанням букв ас: accurate — in accurate (точний — неточний); active — in active (активний — неактивний). HO un acceptable — неприйнятний.

·         Перед згодним з: coherent — in coherent(зв’язний — нескладний); capable — in capable (здатний — нездатний).

·         Винятки: in formal — неформальний; in articulate — невиразний.

4.     З префіксом un — можна утворити найбільшу кількість слів з ​​протилежним значенням, також він є основним при утворенні заперечення у дієслів. На жаль, не існує чіткого правила, коли і де його потрібно вживати. Тому слова з цим префіксом потрібно просто запам’ятовувати. Але існують деякі окремі випадки, які можуть вам допомогти:

·         Найчастіше вживається перед голосними в прикметників і причастиях: useable — un usable (придатний — непридатний); attractive — un attractive (привабливий — непривабливий).

·         Перед приголосними: bearable — un bearable (виносяться — нестерпні); daunted — un daunted (лякаючий — безстрашний); welcoming — un welcoming(доброзичливий — недружній); natural — un natural (природний — неприродний).

·         Дієслова з un — найчастіше мають не негативне значення, а протилежне: do — un do (застібати — розстібати); chain — un chain (сковувати — звільняти).

5.     Префікс dis — може внести трохи плутанини в уживання негативних приставок, т. К. Dis — може вживатися перед голосними, також як і деякі інші приставки. У випадку з dis — потрібно просто запам’ятати, коли його вживають:

·         Прикметники і причастя: advantageous — dis advantageous (переважний — невигідний); organized — dis organized(організований — неорганізований).

·         Слова, що починаються з вимовної h:harmonious — dis harmonious(гармонійний — негармонійний); heartened— dis heartened (натхнений — сумовитий).

·         З деякими словами, що починаються з приголосної: passionate — dis passionate(пристрасний — безпристрасний); respectful — dis respectful (поважний — неповажний).

·         З іменниками і дієсловами: dis satisfy — не задовольняти; dis abuse — виводити з помилок; dis ability — інвалідність.

6.     Для того щоб краще запам’ятати приставу mis — асоціюйте її з чимось «неправильним», «помилковим», т. К. Найчастіше вона саме в цьому значенні вживається, mis — працює тільки з іменниками, дієсловами і дієприкметниками: Mis fortune — невдача; mis dial — набрати неправильний номер; mis leading — призводить до блуду. 

7.     Останній префікс non — вживається досить рідко, він походить від частинки no, іноді може заміняти інші префікси (наприклад un -): Un professional – nonprofessional (непрофессиональный); non recoverable – un recoverable (не відновляє). 

Ці невеликі правила зможуть полегшити для вас розуміння вживання префіксів з від’ємним значенням, але, на жаль, існує дуже багато винятків, які необхідно просто запам’ятовувати. Якщо у вас є можливість, то краще всього кожен окремий випадок дивитися в словнику.

Модальне дієслово Used to

Used to - один із модальних дієслів в англійській мові (або напів-модальних, кому як більше подобається), використовується лише у формі минулого часу. Формула його утворення наступна:

Іменник + used to + Дієслово

Приклад:

I used to go to the beach every day. – Я ходив на пляж кожного дня.

Вираз Used to краще не використовувати у заперечних та питальних реченнях, для цього краще використовувати Past Simple. Проте якщо така необхідність виникла, то:

Для утворення запереченого речення з використанням звороту used to можна користуватися двома способами. Будьте уважними: оскільки використовується допоміжне слово did, дієслово used використовується у формі теперішнього часу use.Перший:

Іменник + didn’t use to + дієслово

We did not use to think of telephone as a common thing when I was a child. – Коли я був дитиною, ми не думали, що телефон буде настільки поширеною річчю.

Другий:

Іменник + used not to + дієслово

We used not to worry so much about money. – Ми так не хвилювалися про гроші.

Для утворення питального речення у used to потрібно допоміжне дієслово do в минулому часі поставити на початок речення (а як і у випадку з питальними реченням, при використанні допоміжного дієслова did форма used toзмінюється на use to):

Did + іменник + use to

Did they use to visit you often? – Чи часто вони тебе відвідували?

Або:

Used + іменник + to

Used he to play the guitar? – Чи грав він на гітарі?

Випадки вживання used to

Звичка в минулому

Used to виражає дію, що постійно повторювалася в минулому і набула характеру звички, проте на даний момент вона вже не діє або не є актуальною. Приклади:

Jerry used to study English. – Джері вчив англійську.

Sam and Mary used to go to Mexico in the summer. – Сем та Мері їздили до Мексики влітку.

I used to start work at 9 o’clock. – Я розпочинав роботу о 9 годині.

Явища в минулому або узагальнення

Used to також може використовуватися для передачі явищ та подій, що були актуальними для минулого (відбувалися в минулому), але вже не відбуваються зараз. Приклади:

I used to live in Paris. – Я жив у Парижі.

Sarah used to be fat, but now she is thin. – Сара була товстою, проте зараз вона худа.

George used to be the best student in class, but now Lena is the best. – Джордж був найкращим учнем у класі, але зараз найкращою є Ліна.

Used to используется для разговора о привычках. При этом used to + inf.относится исключительно к прошлому времени, а get used to + noun/-ing  или be used to + noun/-ing могут использоваться в любом времени.  Чтобы понять, в каких ситуациях необходимо применять каждую из конструкций, рассмотрим их более подробно.

Used to + Inf.

Used to + Inf. используется только для прошлого времени и для тех повторяющихся действий, состояний и привычек, которые сейчас уже не актуальны.

She used to be overweight, but now she’s slim. – Она раньше имела лишний вес, но сейчас она похудела.

Конструкция used to + inf. может быть заменена обычным Past Simple с тем же значением. Эту конструкцию можно использовать, чтобы сделать акцент на прошлом, но в целом она имеет то же самое значение, что и Past Simple.

She used to work a lot before she had a child. = She worked a lot before she had a child. – Она много работала перед тем, как у нее появился ребенок.

Конструкцию used to + inf. нельзя использовать для одноразовых действий произошедших в конкретный момент времени в прошлом, в таких случаях нужно использовать только Past Simple.

I used to see him only once. – I saw him only once. – Я видел его только однажды

Отрицательное предложение: didn’t use to	I didn’t use to like pizza before, but now I adore it. – Раньше мне не нравилась пицца, но сейчас я ее обожаю.
Вопросительное предложение: Did … use to … ?	Did you use to travel a lot before you got married? – Ты много путешествовал до того, как женился?

Get used to / Be used to + noun/-ing

Эти две конструкции очень похожи, они обе используются для разговора о том, к чему мы привыкли на момент разговора, но есть все же небольшое отличие. Конструкция get used to + noun/-ing применяется к процессу привыкания, а be used to + noun/-ing – к результату.  Обе эти конструкции используются, когда есть момент адаптации к новой ситуации. Для разговора о привычных ежедневных действиях обычно используется Present Simple.

Be used to + noun/-ing

Если мы привыкли к новой ситуации и хотим сообщить об этом собеседнику, нужно использовать be used to + noun/-ing. Конструкция может быть использована не только в настоящем времени, но так же в прошлом и будущем.

I’ve lived in London for three years and I’m used to bad weather. – Я живу в Лондоне уже три года и привык к плохой погоде.

Данная конструкция не используется во временах группы Continuous/Progressive или Perfect. Для этих времен применяется конструкция get used to + noun/-ing.

I am being used to driving this car. – I’m getting used to driving this car. – Я привыкаю к езде на этой машине.

Отрицательное предложение:  am/is/are not used to ….	He isn’t used to this noise so he can’t sleep. – Он не привык к такому шуму поэтому не может уснуть.
Вопросительное предложение: Am/is/are… use to … ?	Are you used to driving on the left? – Ты привык к левостороннему вождению?

Get used to + noun/-ing

Если привыкание к новой ситуации потребовало от нас определенных усилий, или мы хотим сделать акцент на процессе или длительности привыкания, то в этих случаях лучше применить конструкцию get used to + noun/-ing.  Так же, как и предыдущая, эта конструкция тоже может применяться к настоящему, прошлому и будущему времени.

When I moved from my parents, first time I felt lonely. But now I got used to living alone. – Когда я переехал от родителей, то первое время я чувствовал себя одиноко. Но сейчас я уже привык жить один.

Важно! После used to используется только infinitive. После be/get used to используется либо gerund(глагол с окончанием -ing), либо noun (существительное).

****************************************************************

Умовні речення

Умовні речення - складнопідрядні речення в англійській мові, в яких у підрядному реченні називається умова, а в головному реченні – наслідок, що виражає результат цієї умови. І умова, і наслідок можуть відноситься до теперішнього, минулого і майбутнього. Підрядні речення умови найчастіше вводяться сполучником if (якщо) – звідси і друга назва – if sentences. На відміну від української мови, кома в складнопідрядному реченні ставиться тільки в разі, якщо підрядне речення знаходиться перед головним, хоча це правило дотримується не завжди.

В англійській мові існує чотири типи умовних речень:

·        Нульовий тип умовного речення (Zero Conditinal)

·        Перший тип умовного речення (First Conditional)

·        Другий тип умовного речення (Second Conditional)

·        Третій тип умовного речення (Third Conditinal)

Умовні речення використовують в залежності від того, який ступінь вірогідності виражає конструкція Давайте розглянемо кожен з типів умовного речення окремо.

Нульовий тип умовного речення (Zero Conditinal)

Нульовий тип умовного речення використовується в моментах, коли результат умови є відомим на сто відсотків, як науковий факт. Всі речення (головне та підрядне) вживаються у теперішньому простому часі. Форма утворення 0 типу буде наступною:

If + підрядне речення в present simple + головне в present simple

Приклади:

If you heat ice, it melts. – Якщо ти нагріватимеш лід, він буде розтоплюватися.

If I get up late, I am late for work. – Якщо я прокинусь пізно, я запізнюся на роботу

Не важливо, про майбутнє чи про теперішнє йде мова – головне, що результат є відомим. Як ви можете бачите, реченнях, що наведені зверху, перекладені у майбутньому часі. Проте результат вже є відомим, тому в обох випадках вживається Present Simple.

В умовних реченнях будь-якого типу не обов’язково підрядне речення розташовувати перед головним, їх можна міняти місцями:

People get hungry if they don’t eat. – Люди стають голодними, якщо вони не їдять.

Замість if можна також використовувати when (коли):

When I get up late, I miss my train. – Коли я прокидаюся пізно, то пропускаю мій потяг.

В даному випадку речення перекладено в теперішньому часі, проте воно є актуальним і для майбутнього оскільки результат буде тим самим.

I тип умовного речення (First Conditional)

Перший тип умовного речення використовується в ситуаціях, коли мова йде про майбутнє. Проте ми не впевнені в результаті умови, оскільки сама умова ще не наступила, хоча вона реальна.

Підрядне речення в I типі умовного речення буде знаходитись в Present Simple, проте для позначення головного речення вже буде використовуватися Future Simple:

If + підрядне речення у Present Simple + головне речення в Future Simple

Приклади:

If it rains, I will stay at my friend’s house. – Якщо піде дощ, я залишуся у будинку мого друга.

If I see Tom, I will ask him about John. – Якщо я побачу Тома, я запитаю в нього про Джона.

Як бачимо, в підрядному та головному реченні мова йде про майбутнє. Тобто, є передумови, за яких може бути виконана ця умова.

Замість will також можна використовуватися can, may або shall:

I can call Marry if she is at home. – Я можу зателефонувати Мері, якщо вона буде вдома.

II тип умовного речення (Second Conditional)

Другий тип умовного речення називають майже нереальним. В ньому мова також йде про майбутнє, проте умови для настання результату є надто нереальними, аби вони справдилися. Або ж 2 тип також використовується для висловлювання своєї мрії.

В 2 типі умовних речень підрядне речення використовується у минулому простому часі, а в головному – would + дієслово:

If + підрядне речення в Past Simple + would + дієслово без частки to

Приклади:

If I won the lottery, I would buy a car. – Якщо я виграю в лотерею, я придбаю авто.

I would travel through Europe if I had enough money. – Я буду подорожувати Європою, якщо в мене буде достатньо коштів.

Як і в I типі, тут мова йде про майбутнє, проте вірогідність здійснення цього майбутнього є надто низькою.

Замість would також дозволяється використання should, could або might:

She might return in time if train went faster. – Вона може повернутися вчасно, якщо поїзд буде їхати швидко.

III тип умовного речення (Third Conditional)

Третій тип умовних речень використовується для позначення минулих умов та подій, що так і не відбулися. Він також може використовуватися для позначення мрії, проте в цієї мрії немає жодних шансів на те, або стати реальністю.

В 3 типі підрядне речення вживається у Past Perfect, а в головному використовується would have плюс Past Participle:

If + підрядне речення у Past Perfect + would have + Past Participle (3 форма дієслова)

Приклади:

If I had won the lottery, I would have visited UK. – Якби я виграв в лотерею, я відвідав би Велику Британію.

If I had passed exams, I would have graduated from the university. – Якби я здав екзамен, то закінчив би університет.

Як бачимо, умова в минулому не справдилася, тому в минулому ми й не отримали результат (закінчення університету).

Замість would have можна використовувати could have, should have, might have:

She could have visited her grandma if it hadn’t rained. – Вона б відвідала бабусю, якби не йшов дощ.

Ймовірність	Тип умовного речення	Приклад	Час
100%	нульовий (zero conditional)	If you heat ice, it melts.	будь-який
50%	перший (first conditional)	If it rains, I will stay at my friend’s house.	майбутній
10%	другий (second conditional)	If I won the lottery, I would buy a car.	майбутній
0%	третій (third conditional)	If I had won the lottery, I would have visited UK.	минулий